Числа М у потоці для більшості щаблів менше одиниці. Розглянемо схематичне креслення проточної частини багатоступінчастої турбіни з порівняно високим тиском за турбіною. У даному прикладі турбінний щабель виконаний камерної, тобто між діафрагмами утворена камера, у якій розташовується диск ротора з робочими лопатками.

У камерних щаблях, як правило, на робочих лопатках допускається невелике розширення пари, тобто камерний щабель виконується з порівняно невеликим ступенем реактивності, а в основному розширення пари здійснюється в соплових ґратах. На вході в турбіну свіжа пара надходить до сопел першого щабля, установленим у сопловій коробці. Робочі лопатки першого й наступного щаблів розташовані на дисках, откованных заодно з валом.

Після робочих лопаток першого щабля пара надходить до сопел другого щабля, розташованим у діафрагмі. Діафрагми другого, третього й четвертого щаблів установлені в пазах корпуса турбіни. Для зменшення протечек пари через зазор між валом і діафрагмою в паз розточення діафрагми встановлюється диафрагменное ущільнення. Тиск пари зменшується в кожному щаблі небагато. В активних щаблях це зниження тиску здійснюється в соплових лопатках.

Крутний момент на валу від щабля до щабля збільшується за рахунок підсумовування крутний моментів, створюваних паровим потоком у кожному щаблі. Через лівий кінець вала передається невеликий крутний момент AM для привода масляного насоса, якщо він розташований у корпусі переднього підшипника, і на подолання моменту тертя в цьому підшипнику. У міру розширення пари від щабля до щабля тиск його зменшується, а питомий обсяг збільшується.

У результаті цього довжина соплових і робочих лопаток уздовж проточної частини також збільшується. Інтенсивність зростання висоти лопаток визначається значеннями відповідних чисел М для щабля. Зі збільшенням числа М інтенсивність зростання висот лопаток підвищується. При числах М, близьких до нуля (наближення до умов плину нестисливої рідини), висоти лопаток практично не змінюються уздовж проточної частини

Якщо багатоступінчаста турбіна складається з реактивних щаблів, то соплові лопатки розташовуються безпосередньо в корпусі турбіни. Застосування в цьому випадку диафрагмен-ний конструкції привело б до більших осьових зусиль на диски ротора й утруднило б зрівноважування цих зусиль на роторі, особливо в умовах змінного режиму роботи турбіни й зношування диафрагменных ущільнень і ущільнень робочих лопаток.