Удосконалюючи марки сталей для лопаток останніх щаблів, поліпшуючи профілювання лопаток з метою підвищення коефіцієнта, можна збільшити граничну аксіальну площу Q, а з нею й граничну потужність турбіни. Вихідна швидкість залежить від припустимої втрати енергії, вибір якої визначається вартістю палива, числом годин використання установки, капітальними й експлуатаційними витратами на конденсаційну установку й т.п.

Втрати енергії з вихідною швидкістю для великих турбін перебувають у межах 20-40 кДж/кг, причому зміна втрат енергії з вихідною швидкістю для турбін вологої пари АЕС викликає більша зміна турбін перегрітої пари. Таким чином, з формули треба, що чим вище економічно доцільне значення вихідної швидкості в останньому щаблі конденсаційної турбіни, тим вище може бути досягнута гранична потужність цієї турбіни.

Розташовуваний теплоперепад турбіни Я0 залежить від параметрів пари перед нею. Введення проміжного перегріву пари істотно збільшує розташовуваний теплоперепад. Для турбін АЕС, що працюють на вологій парі, значно менше, ніж для турбін, що використовують перегріту пару; тому й гранична потужність цих турбін приблизно на% менше, ніж для турбін, що працюють на перегрітій парі. Питомий обсяг пари за останнім щаблем і2 залежить від тиску в конденсаторі.

Підвищуючи тиск і зменшуючи відповідно й2 можна домогтися підвищення граничної потужності. Однак економічність турбінної установки при цьому помітно знижується. Так, при підвищенні тиску, наприклад, від 3,5 до 5,0 кпа гранична потужність за інших рівних умов збільшується на, а КПД турбінної установки зменшується на = 0,5 % для сучасних турбін, що використовують перегріту пару, і на 0,9 % для турбін, що працюють на насиченій парі.

Вибір тиску в конденсаторі залежить від витрат на виготовлення турбіни, конденсатора, системи водопостачання, а також від вартості палива й експлуатаційних витрат на конденсаційну установку. В унікальній турбіні ДО-1200-240 ЛМЗ, розрахованої на = 50, остання лопатка виготовлена з титанового сплаву й має довжину 1200 мм.