Підвищення економічності в циклі з регенерацією так само, як і в комбінованому циклі, пропорційно потужності, вироблюваної на тепловому споживанні, тобто на базі теплоти, переданій живильній воді в системі регенерації. Це кількість теплоти залежить від різниці температур живильної води й конденсату й практично не залежить від числа регенеративних відборів пари.

У випадку одноступінчастого регенеративного підігріву живильної води найменший економічний ефект від регенерації буде при дуже високому або дуже низькому тиску пари, що відбирається, близькому до тиску свіжого або пари, що відробило, а найбільший - при деякому проміжному тиску. Переконатися в цьому можна шляхом наступних міркувань. Розглянемо схему турбінної установки з одним щаблем регенеративного підігріву живильної води. Живильна вода прокачивается насосом через трубну систему підігрівника, що обігрівається зовні пором, що відбирається з турбіни.

При цьому температура живильної води на виході з підігрівника буде трохи нижче температури насичення пари, що гріє. Різниця цих температур, називана недогревом води, становить від 1,5 до 6 °С. Поряд з поверхневими підігрівниками при низькому тиску пари, що відбирається, застосовуються також, що змішують підігрівники, у яких пара, що гріє, змішується з живильною водою й недогрев відсутній.

Якщо по осі ординат відкласти энтальпии пари, що відбирається, а по осі абсцис - энтальпии його конденсату, то можна одержати графічну залежність між цими величинами. З огляду на недогрев живильної води й зміщаючи на лінію эквидистантно вліво, одержуємо залежність энтальпии обігрівальної пари від энтальпии живильної води.