Якщо при цьому діаметр одержують невеликим, то доводиться вводити парціальне підведення, тобто приймати, щоб забезпечити збільшення діаметра й відповідно збільшення теплоперепада, що доводиться на нерегульований щабель. При малому теплоперепаде в щаблі збільшується загальне число щаблів турбіни, що здорожує її виготовлення. Однак варто мати на увазі, що при збільшенні числа щаблів підвищується відносний внутрішній КПД проточної частини турбіни.

Кут виходу із соплових ґрат вибирають невеликим: а ° для турбін малої потужності при висоті лопаток 12-14 мм. Для турбін великої потужності кут, а висоту лопаток визначають із рівняння, задавшись доцільним діаметром першого нерегульованого щабля в діапазоні 0,8-1,0 м. Для конденсаційних турбін дуже малої потужності доцільно збільшувати частоту обертання ротора турбіни, а привод електричного генератора здійснювати через понижувальний редуктор.

Розрахунок першого нерегульованого щабля турбіни реактивного типу відрізняється тим, що мінімальну висоту соплових лопаток приймають підвищеної, тобто щабель виконується завжди з повним підведенням пари, = 1,0; кут виходу потоку із сопел ступінь реактивності = 0,5; відношення швидкостей. Завдання по визначенню числа щаблів турбіни й розподілу теплоперепадов по них не має однозначного рішення. Як уже вказувалося, зі збільшенням числа щаблів турбіни зменшуються середні діаметри ґрат, збільшуються висоти лопаток і відповідно підвищується КПД Т) проточної частини.

Тому, наприклад, у турбіни, що використовує дороге паливо або працює в базовому режимі навантаження, проточну частину доцільно виконувати з більшим числом щаблів. Навпаки, якщо в першу чергу важливо знизити вартість виготовлення турбіни, те її проточну частину виконують зі зниженим числом щаблів в одному або двох циліндрах. При розподілі теплоперепадов по щаблях необхідно забезпечити плавність зміни діаметрів уздовж проточної частини від першої нерегульованої до останнього щабля.

У конденсаційних одноциліндрових турбінах, коли діаметр першого нерегульованого щабля становить 0,4-0,5 діаметра останньої, через різке збільшення діаметрів проточну частину доводиться становити із двох або більше груп щаблів зі стрибком діаметрів при переході від однієї групи до іншої. . У місці стрибка діаметрів для організації аеродинамічно ефективного входу пари в сопла першого щабля другої групи передбачають камеру за рахунок збільшення осьового проміжку між сусідніми щаблями обох груп.

Якщо перші щаблі виконують із парціальним підведенням пари, то доцільно всі перші щаблі з парціальним впуском розташовувати в першій групі щаблів, а щабля з повним підведенням, - у другій групі, щоб у камері між групами щаблів забезпечувалося розтікання пари по всій окружності на вході в другу групу. У многоцилиндровой турбіні визначення числа щаблів і розбивку теплоперепадов по них виконують для кожного циліндра незалежно, тобто для кожного циліндра оцінюють діаметри першого й останнього щаблів, у межах кожного циліндра забезпечують плавність проточної частини.