Площа цього прямокутника а отже, і потужність при энтальпии пари, що відбирається, рівної энтальпии свіжого або пари, що відробило, буде дорівнює нулю. Максимальна ж потужність у розглянутому випадку одноступінчастого підігріву живильної води буде досягнута при деякому проміжному значенні энтальпии пари, що відбирається, близькому до середнього значення энтальпии свіжого й пари, що відробило.

Коли нагрівання живильної води в підігрівнику складе приблизно половину нагрівання її від температури конденсату до температури насичення, що відповідає тиску в казані. Якщо замість одноступінчастого застосувати, наприклад, триступінчастий регенеративний підігрів живильної води, то виробіток потужності зросте до значення, пропорційного площі, обмеженої контуром. При нескінченному ж числі регенеративних відборів пари виробіток потужності досягла б максимально можливого значення, еквівалентного площі фігури АСВА.

На практиці, виходячи з техніко-економічних розрахунків, застосовується обмежене число відборів, звичайно не більше дев'яти. При цьому крапки відбору вибираються з таким розрахунком, щоб у кожному з підігрівників энтальпия живильної води підвищувалася приблизно на те саме значення, тобто щоб тепло падіння між сусідніми відборами пари були приблизно однаковими. Шляхом регенеративного підігріву температура живильної води, загалом кажучи, могла б бути підвищена до температури, близької до температури насичення, що відповідає тиску свіжої пари.

Однак при цьому сильно зросли б втрати теплоти з газами, що йдуть, казана. Більше точний розрахунок економічності турбінної установки з конкретною регенеративною системою виробляється в такий спосіб. Задавшись відносними внутрішніми КПД відсіків турбіни, зображують процес розширення пари в A, s-діаграмі й відзначають крапки регенеративних відборів.

Далі становлять теплові баланси підігрівників, з яких знаходять відносні кількості пари, що відбирається, і підраховують роботу, вироблену 1 кг пари, подводимого до турбіни. Регенерація позитивно впливає на відносний внутрішній КПД перших щаблів завдяки підвищеній витраті пари через ЦВД і відповідному збільшенню висоти лопаток. Об'ємна витрата пари через останні щаблі турбіни при регенерації зменшується, що знижує втрати з вихідною швидкістю в останніх щаблях турбіни

Принципові теплові схеми сучасних паротурбінних установок: У сучасних паротурбінних установках середньої й великої потужності з метою підвищення економічності застосовують широко розвинену систему регенерації з більшим числом регенеративних відборів і використанням пари кінцевих лабіринтових ущільнень, ущільнень штоків регулювальних клапанів турбіни й ін.