Ця система паророзподілу називається сопловий на відміну від дросельної, де вся кількість пари як при повної, так і при знижених навантаженнях проходить через один або трохи що одночасно відкриваються клапанів і, дросселируясь, надходить до сопел першого щабля зі зниженим тиском.

Зниження тиску приводить до зменшення розташовуваного тепло перепаду й відповідному зниженню економічності турбіни. Основна втрата теплоти в турбінній установці відбувається в її конденсаторі. Для зменшення цієї втрати в корпусі турбіни передбачено кілька патрубків регенеративних відборів, через які пара відбирається із проміжних щаблів на підігрів живильної води, що подається вкотел.

Термодинамічний цикл теплосилової установки. Найпростіша теплосилова установка складається з живильного насоса, казана, пароперегрівника, парової турбіни, конденсатора й електричного генератора. Робочим тілом її є водяна пара. Якщо цю установку виконати без пароперегрівника, у турбіну буде надходити насичена пара. У цьому випадку технічно можливо здійснити цикл Карно.

Цикл Карно для вологої пари зображений у Т, s-діаграмі. На цій діаграмі лінія означає адіабатний стиск у спеціальному компресорі сильно зволоженої пари до його повної конденсації, випар води в казані, адіабатне розширення пари в турбіні, часткову конденсацію пари в спеціальному конденсаторі. Робота стиску вологої пари до його конденсації в багато разів перевищує роботу стиску води.

Так, наприклад, при адіабатному стиску вологої водяної пари від тиску 0,1 Мпа до тиску 3 Мпа, при якому він повністю конденсується, потрібно затратити роботу, еквівалентну 455 кДж/кг. При адіабатному ж стиску води від стану насичення при 0,1 Мпа до тиску 3 Мпа необхідно затратити роботу, еквівалентну всього лише 2,75 кДж/кг, тобто меншу в 165 разів. Внаслідок переваг повної конденсації вологої пари цикл Карно в чистому виді в паросилових установках не застосовується.

Замість нього застосовується цикл із повною конденсацією пари, що відробило, у конденсаторі, називаний циклом Ренкина. Перший шлях спрямований на збільшення термічного КПД циклу за рахунок підвищення різниці середньої температури підведення теплоти в казані й температури, при якій приділяється теплота в конденсаторі. Другий шлях полягає в удосконалюванні конструкцій турбіни й генератора, головним чином у зменшенні втрат у проточній частині турбіни, механічних втрат і втрат вгенераторе.